уловимість
УЛОВИ́МІСТЬ (ВЛОВИ́МІСТЬ), мості, ж.
Абстр. ім. до улови́мий.
Зрештою, саме життя людини, яке є постійним вибіганням поза існування, поза свою вловимість (адже нікого з нас лише до вловлюваного, хоч як би ми того прагли, звести не зможемо, бо тоді ми були б не людьми, а речами поміж речей), штовхало нас на шлях істинний (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)