умаювати
УМА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., УМАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., що, діал.
Прикрашати квітами, зіллям.
[Лукаш:] А ще он як умаїла [Мавка] квітками попідвіконню – любо подивитись! (Леся Українка);
Скатеркою стіл накрив [Бассім], Умаїв його квітками, І заставив тарілками (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)