умаювати
УМА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., УМАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., перех., діал. Прикрашати квітами, зіллям.
[Лукаш:] А ще он як умаїла [Мавка] квітками попідвіконню — любо подивитись! (Л. Укр., III, 1952, 225);
Скатеркою стіл накрив [Бассім], Умаїв його квітками, І заставив тарілками (Фр., XII, 1953, 406).
Словник української мови (СУМ-11)