умбон
УМБО́Н, а, ч., іст.
Напівсферична або конічна металева бляха у центрі щита, яка захищала руку воїна від пробивних ударів.
У центрі щита кріпились опуклі бляхи-умбони або маківки, під щит робили підкладку з вати (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)