умертвляння

УМЕРТВЛЯ́ННЯ (ВМЕРТВЛЯ́ННЯ), я, с.

Дія за знач. умертвля́ти.

Під час окупації німці застосовували душогубку для умертвляння людей (із журн.);

Закон забороняє умертвляння тварин на місці (з газ.).

Значення в інших словниках

1. умертвляння — (вмертвляння), -я, с. Дія за знач. умертвляти (вмертвляти).  Великий тлумачний словник сучасної мови