умертвляння
УМЕРТВЛЯ́ННЯ (ВМЕРТВЛЯ́ННЯ), я, с.
Дія за знач. умертвля́ти.
Під час окупації німці застосовували душогубку для умертвляння людей (із журн.);
Закон забороняє умертвляння тварин на місці (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умертвляння — (вмертвляння), -я, с. Дія за знач. умертвляти (вмертвляти). Великий тлумачний словник сучасної мови