умертвляння

УМЕРТВЛЯ́ННЯ (ВМЕРТВЛЯ́ННЯ), я, с.

Дія за знач. умертвля́ти.

Під час окупації німці застосовували душогубку для умертвляння людей (із журн.);

Закон забороняє умертвляння тварин на місці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умертвляння — (вмертвляння), -я, с. Дія за знач. умертвляти (вмертвляти). Великий тлумачний словник сучасної мови