умножати

УМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш і УМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко; УМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.

Збільшувати кількість кого-, чого-небудь, примножувати.

[Купець:] Селям-алейкум, славний воєводо!.. Нехай аллах твої умножить літа У всякому привіллі і добрі (І. Кочерга);

– Якщо Очеретянка дасть воду, – сказав Осадчий, – розведемо рибу, качок, гусей .. – Не якихось там сотню птиць, а тисячі. Для першого року кілька тисяч, а там умножите цифру удвічі, утричі (М. Чабанівський);

– А хоч би й володарі, царі... Б'ються, умножають скарби, землі загарбують, а навіщо? До якого пуття? (О. Бердник);

// Збільшувати силу, ступінь вияву чого-небудь; нарощувати, розширювати, посилювати.

Насильним ширенням якоїсь віри і опресією [пригніченням] супротивників релігійних слави Божої не умножимо (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. умножати — умножа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. умножати — -аю, -аєш, недок., умножити, -жу, -жиш, док., перех. Збільшувати кількість кого-, чого-небудь. || Збільшувати силу, ступінь вияву чого-небудь; нарощувати, розширювати, посилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. умножати — ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови
4. умножати — УМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Збільшувати кількість кого-, чого-небудь. [Купець:] Селям-алейкум, славний воєводо!.. Нехай аллах твої умножить літа У всякому привіллі і добрі (Коч.  Словник української мови в 11 томах