умножати

умножа́ти

-аю, -аєш, недок., умножити, -жу, -жиш, док., перех.

Збільшувати кількість кого-, чого-небудь.

|| Збільшувати силу, ступінь вияву чого-небудь; нарощувати, розширювати, посилювати.

Значення в інших словниках

1. умножати — умножа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. умножати — УМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш і УМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко; УМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. Збільшувати кількість кого-, чого-небудь, примножувати. [Купець:] Селям-алейкум, славний воєводо!..  Словник української мови у 20 томах
3. умножати — ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови
4. умножати — УМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Збільшувати кількість кого-, чого-небудь. [Купець:] Селям-алейкум, славний воєводо!.. Нехай аллах твої умножить літа У всякому привіллі і добрі (Коч.  Словник української мови в 11 томах