умовка

УМО́ВКА, и, ж., заст.

Умова (у 1 знач.).

– Я з вами не роблю умовки, Люблю я дуже ваш народ (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. умовка — умо́вка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. умовка — див. угода  Словник синонімів Вусика
3. умовка — -и, ж., заст. Умова (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умовка — УМО́ВКА, и, ж., заст. Умова (у 1 знач.). — Я з вами не роблю умовки, Люблю я дуже ваш народ (Котл., І, 1952, 205).  Словник української мови в 11 томах
5. умовка — Умовка, -ки ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14.  Словник української мови Грінченка