умовка
УМО́ВКА, и, ж., заст. Умова (у 1 знач.).
— Я з вами не роблю умовки, Люблю я дуже ваш народ (Котл., І, 1952, 205).
Словник української мови (СУМ-11)УМО́ВКА, и, ж., заст. Умова (у 1 знач.).
— Я з вами не роблю умовки, Люблю я дуже ваш народ (Котл., І, 1952, 205).
Словник української мови (СУМ-11)