уможливлений
УМОЖЛИ́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до уможли́вити (вможли́вити);
// уможли́влено (вможли́влено), безос. пред.
Відтак, онтологія, якою вможливлено дискурс постмодерну, – це онтологія вихідного міфо-магічного буття (з наук. літ.);
Уможливлено більш тісну співпрацю металургів, шахтарів та залізничників (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)