уможливлення
УМОЖЛИ́ВЛЕННЯ (ВМОЖЛИ́ВЛЕННЯ), я, с.
Дія за знач. уможли́вити.
Він прохав про уможливлення йому виїзду до санаторію (А. Крушельницький);
Гуманізація виховання передбачає наповнення виховного процесу благородними ідеями, спрямованими на розвиток у молодих людей природних задатків, щирості, людяності, доброзичливості, милосердя, уможливлення здійснення ними щонайглибшого самопізнання та самореалізації (з наук. літ.);
Здатність домовлятися як спосіб уможливлення співіснування потребує готовності братии на себе відповідальність (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)