унаочнений

УНАО́ЧНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до унао́чнити.

У фольклорі відображаються, насамперед, ті життєві явища, предмети та події навколишньої дійсності, які мають більш-менш конкретний унаочнений вигляд, які є близькими й зрозумілими кожній простій людині (з наук. літ.);

// унао́чнено, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. унаочнений — унао́чнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. унаочнений — [унаочнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. унаочнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до унаочнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. унаочнений — УНАО́ЧНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до унао́чнити. У фольклорі відображаються, насамперед, ті життєві явища, предмети та події навколишньої дійсності, які мають більш-менш конкретний унаочнений вигляд, які є близькими й зрозумілими кожній простій людині (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 16).  Словник української мови в 11 томах