унаочнений
УНАО́ЧНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до унао́чнити.
У фольклорі відображаються, насамперед, ті життєві явища, предмети та події навколишньої дійсності, які мають більш-менш конкретний унаочнений вигляд, які є близькими й зрозумілими кожній простій людині (з наук. літ.);
// унао́чнено, безос. пред.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унаочнений — унао́чнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- унаочнений — [унаочнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- унаочнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до унаочнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- унаочнений — УНАО́ЧНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до унао́чнити. У фольклорі відображаються, насамперед, ті життєві явища, предмети та події навколишньої дійсності, які мають більш-менш конкретний унаочнений вигляд, які є близькими й зрозумілими кожній простій людині (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 16). Словник української мови в 11 томах