1. Орфоепічний словник української мови

унаочнений

унао́чнений

[унаочнеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унаочнений — унао́чнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. унаочнений — УНАО́ЧНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до унао́чнити. У фольклорі відображаються, насамперед, ті життєві явища, предмети та події навколишньої дійсності, які мають більш-менш конкретний унаочнений вигляд, які є близькими й зрозумілими кожній простій людині (з наук. літ.); // унао́чнено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. унаочнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до унаочнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. унаочнений — УНАО́ЧНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до унао́чнити. У фольклорі відображаються, насамперед, ті життєві явища, предмети та події навколишньої дійсності, які мають більш-менш конкретний унаочнений вигляд, які є близькими й зрозумілими кожній простій людині (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 16). Словник української мови в 11 томах