унещасливити —
Унещасли́вити. Зробити нещасним, нещасливим. Той Купчанко звербував кількадесят руских родин мужицких за границю і тим їх унещасливив (Б., 1895, 7, 3) // пол. unieszczęśliwić — зробити нещасним, нещасливим, позбавити (когось) щастя, зруйнувати (чиєсь) щастя.
Українська літературна мова на Буковині
унещасливити —
-ивлю, -ивиш, док., перех., діал. Зробити нещасним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
унещасливити —
Унещасливити, -влю, -виш гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Словник української мови Грінченка