унещасливити
Унещасли́вити. Зробити нещасним, нещасливим. Той Купчанко звербував кількадесят руских родин мужицких за границю і тим їх унещасливив (Б., 1895, 7, 3)
// пол. unieszczęśliwić — зробити нещасним, нещасливим, позбавити (когось) щастя, зруйнувати (чиєсь) щастя.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.