унещасливити

Унещасли́вити. Зробити нещасним, нещасливим. Той Купчанко звербував кількадесят руских родин мужицких за границю і тим їх унещасливив (Б., 1895, 7, 3)

// пол. unieszczęśliwić — зробити нещасним, нещасливим, позбавити (когось) щастя, зруйнувати (чиєсь) щастя.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унещасливити — УНЕЩАСЛИ́ВИТИ див. унещасли́влювати. Словник української мови у 20 томах
  2. унещасливити — -ивлю, -ивиш, док., перех., діал. Зробити нещасним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. унещасливити — Унещасливити, -влю, -виш гл. Сдѣлать несчастнымъ. Словник української мови Грінченка