унікат

Уніка́т. Унікальний випадок. Школа в Вашківцях н[ад] Ч[еремошем] істнує вже 120 літ, а не має свого власного будинку. Се унікат не лиш на цілу Буковину, але, мабуть, і на цілу Австрию, щоби громада, маючи у себе через 120 літ школу, не спромогла ся на відповідний будинок для неї (Б., 1907, 94, 1)

// пол. unikat- унікум, унікальний випадок.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унікат — уніка́т іменник чоловічого роду унікум рідко Орфографічний словник української мови
  2. унікат — УНІКА́Т, у, ч., рідко. Те саме, що у́нікум. Що житіє св. Володимира в перекладі на народну мову в XVII в. не було унікатом, на се маємо доказ (І. Словник української мови у 20 томах
  3. унікат — -у, ч., рідко. Те саме, що унікум. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. унікат — УНІКА́Т, у, ч., рідко. Те саме, що у́нікум. Що житіє св. Володимира в перекладі на народну мову в XVII в. не було унікатом, на се маємо доказ (Фр. Словник української мови в 11 томах