унікат
Уніка́т. Унікальний випадок. Школа в Вашківцях н[ад] Ч[еремошем] істнує вже 120 літ, а не має свого власного будинку. Се унікат не лиш на цілу Буковину, але, мабуть, і на цілу Австрию, щоби громада, маючи у себе через 120 літ школу, не спромогла ся на відповідний будинок для неї (Б., 1907, 94, 1)
// пол. unikat- унікум, унікальний випадок.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унікат — уніка́т іменник чоловічого роду унікум рідко Орфографічний словник української мови
- унікат — УНІКА́Т, у, ч., рідко. Те саме, що у́нікум. Що житіє св. Володимира в перекладі на народну мову в XVII в. не було унікатом, на се маємо доказ (І. Словник української мови у 20 томах
- унікат — -у, ч., рідко. Те саме, що унікум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- унікат — УНІКА́Т, у, ч., рідко. Те саме, що у́нікум. Що житіє св. Володимира в перекладі на народну мову в XVII в. не було унікатом, на се маємо доказ (Фр. Словник української мови в 11 томах