уникати
УНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УНИ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́к, ла, ло і уни́кнув, нула, ло; док.
1. кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось.
Йон, чуючи свою провину, уникав Гашіци, але вона таки перейняла його якось (М. Коцюбинський);
Ольга й бажала, й уникала вуличних зустрічей з Завадкою лице в лице, які завжди приносили їй чимало нерозумного хвилювання (Ірина Вільде);
Ігор уникав зустрічатися з ним (І. Багмут);
Завжди після таких роздумів йому [Дорошеві] робилося легше, і якщо раніше він уникав людей і тримався одинаком, то тепер, навпаки, горнувся до них (Григорій Тютюнник);
Я уже не маю друзів. Микола Трублаїні уникає зустрічей зі мною. Узяли Володимира Гжицького (Р. Іваничук);
[Андрій:] Ви [лікар] все якось уникаєте розмовляти про те, що мене найбільш хвилює! (З. Мороз);
// Намагатися відсторонитися від якихось дій, участі в якійсь справі, роботі.
З перших днів командування знало, Що справ нема складних і небезпечних, Яких би уникав солдат Качура І виконать які не був би здатен... (М. Рильський);
Тато молиться Богу, тужить мама. Сестра уникає порогу, хоч вернутись пора (В. Стус);
А по схилу горба все глибше входили в землю ординарці, телефоністи, спостерігачі сусідніх батарей. Навіть Маковейчик, який завжди уникав земляних робіт, сьогодні натер собі чесні мозолі (О. Гончар);
Найчастіше окремі шляхетські сім'ї .. уникали виконання громадських повинностей, прагнули в усьому відмежуватися від так званих підданих (з наук.-попул. літ.);
// З певних причин не вживати, не використовувати чого-небудь, утримуватися від чого-небудь, обходитися без чогось.
Безпосередньо перед сном треба уникати галасливих ігор, пов'язаних з різкими рухами, посиленої розумової праці, читання книг, які викликають тяжкі переживання (з навч. літ.);
Звертається [Яцуба] до випускників з розважливим напученням .. не бешкетувати, бути дисциплінованими та працьовитими, уникати по можливості алкоголю й тютюну (О. Гончар);
Надаючи великого значення музичності мови, Коцюбинський вдавався до алітерацій, асонансів, епіфор, звукових анафор та повторів, уникав трудних або неприємно вражаючих слух словосполучень (з газ.);
Сліпого копіювання оригіналу, буквалістського перекладу треба уникати (з наук. літ.).
2. чого. Берегтися (у 2 знач.), рятуватися від чого-небудь.
Мені в Швейцарії лікарі казали, що мені дуже мало бракує до цілковитого видужання, .. треба уникати простуди, виїхати зимою знов десь на полуднє, та вже можна сподіватись, що буду цілком здорова (Леся Українка);
Вона влучно й непомітно поєднувала життєву практичність , оте вміння .. тримати в досконалім порядкові взуття, уникати плям і дірок (В. Підмогильний);
Калинка, знаючи про те, що сержант Даніялов викликається на допит, .. послав сержанта у розвідку, давши йому .. можливість уникнути арешту (А. Дімаров);
До островів скелястих повів Телемах корабель свій: Думав одно лиш – уникне він смерті чи зовсім загине (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
// також після спол. щоб. Запобігати чому-небудь, позбавлятися чогось.
– Не знаю, що робити з лишеньком твоїм – Що робиш ти сама, щоб уникати зла?.. (В. Еллан-Блакитний);
Пан обозний, щоб уникнути глузування, таки сьорбнув борщу (О. Ільченко);
Лежу в ямці, щоб уникнути кулі чи снаряда, або перебігаю назад до села, шукаючи безпечнішого місця (Іван Ле);
Іноді, щоб уникнути невластивої українській мові форми викладу, використовували описові звороти, які точніше передають зміст поняття (з наук. літ.);
// перев. док. Не допустити якихось небажаних наслідків, результатів.
Програми історії узгоджено з програмами літератури, географії та інших суміжних предметів. Автори намагались уникнути дублювання історичного матеріалу (з наук. літ.);
Автори фільму “Сон”, не принижуючи величі Кобзаря, уникнули канонізації його образу. Молодий Тарас – смертний серед смертних і живий серед живих (з наук. літ.);
Слід тільки уникати лакування (як атеїстичного, так і релігійного) суперечливої ходи історії (з наук.-попул. літ.);
Єдина можливість уникнути аварій, радять медики, – їздити вночі утроє повільніше, ніж удень (з газ.).
(1) Уника́ти по́гляду (по́глядів) кого; Уника́ти оче́й чиїх – навмисне не дивитися в очі кому-небудь.
Печенізький каган, уникаючи пронизливого погляду Святослава, почав викручуватись (С. Скляренко);
Вже третій день він [Антін] уникає мовчазних Катерининих поглядів-докорів (С. Чорнобривець);
Ждала [Катерина], що він щось скаже їй, спитає, або хоч подивиться на неї, але Іван тільки нюхав липову віточку й уникав її очей (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)