уникати —
УНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УНИ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́к, ла, ло і уни́кнув, нула, ло; док. 1. кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось.
Словник української мови у 20 томах
уникати —
-аю, -аєш, недок., уникнути, -ну, -неш; мин. ч. уник, -ла, -ло і уникнув, -нула, -нуло; док. 1》 кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уникати —
ОСТЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, рідко від кого, чого і без додатка (намагатися уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін.), БЕРЕГТИ́СЯ кого, чого, від кого, чого, із спол.
Словник синонімів української мови
уникати —
УНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УНИ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́к, ла, ло і уни́кнув, нула, ло; док. 1. кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось.
Словник української мови в 11 томах
уникати —
Уникати, -каю, -єш и уникувати, -ую, -єш сов. в. уникнути, -кну, -неш, гл. 1) Входить, хаживать, войти, зайти куда либо. Кота ще треба пошанувать палицею, щоб він сюди не вникав. Ном. № 13612.
Словник української мови Грінченка