уніатство
УНІА́ТСТВО, а, с.
Віросповідання та віровчення уніатів.
Правда, і присяжний таївся супроти властей зі своїм уніатством (І. Франко);
Взагалі в історії римської церкви, а також підвладних їй церков, як, наприклад, колись на наших землях уніатська, лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини. Досить згадати про криваву інквізицію, яка є вічною ганьбою католицизму, про насадження на українських землях уніатства, яке розповсюджувано засобами зброї, шантажу, насильства (Ю. Мельничук);
Як симбіоз католицизму і православ'я уніатство не має власної догматики (з наук.-попул. літ.);
По селах і містах [у 1768 р.] шастала до зубів озброєна шляхта, силоміць вривалася у православні церкви, погрозами й катуваннями змушувала священників і парафіян приймати уніатство (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)