уніатський
УНІА́ТСЬКИЙ, УНІЯ́ТСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до уніа́т та уніа́тство.
На західноукраїнських і західнобілоруських землях у той час [напередодні першої імперіалістичної війни] панувала уніатська церква (з наук. літ.);
Значення Острозької Біблії скоро вийшло за межі свого власного народу – вона стала душею церковного життя усього православного й уніатського слов'янства (з наук. літ.);
// Стос. до уніатства.
Голоси і кроки лунали в тих хатах, як в церкві, і здавалось, що тут господарі .. оті темні уніатські образи та дерев'яні ангели, що дивились на нас із стін (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)