унікація

УНІКА́ЦІЯ, ї, ж., біол.

Раптова зміна довжини хромосом внаслідок фрагментації, злиття тощо.

Значення в інших словниках

1. унікація — уніка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови