унітарій

УНІТА́РІЙ, я, ч.

1. Прихильник унітаризму.

2. мн. Прихильники течій, сект у християнстві, які не приймали один з основних догматів – догмат Трійці.

Значення в інших словниках

1. унітарій — уніта́рій іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови