Словник української мови у 20 томах

упаковувати

УПАКО́ВУВАТИ (ВПАКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УПАКУВА́ТИ (ВПАКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док.

1. що. Складати багаж, речі і т. ін., збираючи їх разом.

Я вже й речі впакувала, щоб їхати з Чернівець (Леся Українка);

Сірко з Наталкою посідлали коні, нав'ючили, впакували панти і .. поїхали (І. Багряний);

Впаковував [Січкар] у мішки з зерном кусні добре просоленого сала (М. Стельмах);

Зваж, нарешті, скільки .. мін завод знову впакує в оцю тару! (О. Гончар).

2. перен., розм. Силою поміщати кого-небудь кудись; засаджувати.

[Олекса:] Писар служив у якогось пана також за писаря і щось там прошкрябав, так той його до криміналу впакував (І. Франко).

3. кого, перен., розм. Модно одягати, забезпечувати дорогим одягом, коштовними речами.

4. що, інформ. Архівувати групу файлів в один файл-архів для економії місця на носії інформації.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. упаковувати — упако́вувати 1 дієслово недоконаного виду складати, зв'язувати у пакунок упако́вувати 2 дієслово недоконаного виду поміщати щось у якусь тару  Орфографічний словник української мови
  2. упаковувати — Впаковувати; (речі) спаковувати, збирати, укладати; (у певній вазі) фасувати, розфасовувати; (до тюрми) апаковувати, запроторювати, засаджувати.  Словник синонімів Караванського
  3. упаковувати — I (впаковувати), -ую, -уєш, недок., упакувати (впакувати), -ую, -уєш, док., перех. Складати, зв'язувати у пакунок, згорток, тюк. II див. впаковувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упаковувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О.  Словник синонімів української мови
  5. упаковувати — Упако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; упакува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. упаковувати — УПАКО́ВУВАТИ¹ (ВПАКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УПАКУВА́ТИ (ВПАКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Складати, зв’язувати у пакунок, згорток, тюк. УПАКО́ВУВАТИ² див. впако́вувати¹.  Словник української мови в 11 томах