упаковувати
УПАКО́ВУВАТИ (ВПАКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УПАКУВА́ТИ (ВПАКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док.
1. що. Складати багаж, речі і т. ін., збираючи їх разом.
Я вже й речі впакувала, щоб їхати з Чернівець (Леся Українка);
Сірко з Наталкою посідлали коні, нав'ючили, впакували панти і .. поїхали (І. Багряний);
Впаковував [Січкар] у мішки з зерном кусні добре просоленого сала (М. Стельмах);
Зваж, нарешті, скільки .. мін завод знову впакує в оцю тару! (О. Гончар).
2. перен., розм. Силою поміщати кого-небудь кудись; засаджувати.
[Олекса:] Писар служив у якогось пана також за писаря і щось там прошкрябав, так той його до криміналу впакував (І. Франко).
3. кого, перен., розм. Модно одягати, забезпечувати дорогим одягом, коштовними речами.
4. що, інформ. Архівувати групу файлів в один файл-архів для економії місця на носії інформації.
Словник української мови (СУМ-20)