упаковувати

упако́вувати

I (впаковувати), -ую, -уєш, недок., упакувати (впакувати), -ую, -уєш, док., перех.

Складати, зв'язувати у пакунок, згорток, тюк.

II див. впаковувати I.

Значення в інших словниках

1. упаковувати — упако́вувати 1 дієслово недоконаного виду складати, зв'язувати у пакунок упако́вувати 2 дієслово недоконаного виду поміщати щось у якусь тару  Орфографічний словник української мови
2. упаковувати — Впаковувати; (речі) спаковувати, збирати, укладати; (у певній вазі) фасувати, розфасовувати; (до тюрми) апаковувати, запроторювати, засаджувати.  Словник синонімів Караванського
3. упаковувати — УПАКО́ВУВАТИ (ВПАКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УПАКУВА́ТИ (ВПАКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док. 1. що. Складати багаж, речі і т. ін., збираючи їх разом.  Словник української мови у 20 томах
4. упаковувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О.  Словник синонімів української мови
5. упаковувати — Упако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; упакува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. упаковувати — УПАКО́ВУВАТИ¹ (ВПАКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УПАКУВА́ТИ (ВПАКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Складати, зв’язувати у пакунок, згорток, тюк. УПАКО́ВУВАТИ² див. впако́вувати¹.  Словник української мови в 11 томах