Словник української мови у 20 томах

упарюваний

УПА́РЮВАНИЙ (ВПА́РЮВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до упа́рювати.

Доцільність у застосуванні цього критерію виникає за умови суттєвих змін протягом одного циклу роботи установки таких величин як вартості упарюваного і упареного розчинів, концентрації та витрат розчину, що подається на упарювання (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. упарюваний — упа́рюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови