упарювання
УПА́РЮВАННЯ (ВПА́РЮВАННЯ), я, с.
Дія за знач. упа́рювати.
Насосами відходи відправляються на знешкодження, з високим змістом органіки безпосередньо в піч, з низьким – на попереднє упарювання (з наук.-техн. літ.);
Рівненська АЕС ввела у дослідну експлуатацію другу лінію установки глибокого упарювання рідких радіоактивних відходів (з газ.);
Упарювання досуха.
Словник української мови (СУМ-20)