Словник української мови в 11 томах

упарювання

УПА́РЮВАННЯ (ВПА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. упа́рювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. упарювання — упа́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. упарювання — УПА́РЮВАННЯ (ВПА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. упа́рювати. Насосами відходи відправляються на знешкодження, з високим змістом органіки безпосередньо в піч, з низьким – на попереднє упарювання (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. упарювання — (впарювання), -я, с. Дія за знач. упарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови