упарювання

упа́рювання

(впарювання), -я, с.

Дія за знач. упарювати.

Значення в інших словниках

1. упарювання — упа́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. упарювання — УПА́РЮВАННЯ (ВПА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. упа́рювати. Насосами відходи відправляються на знешкодження, з високим змістом органіки безпосередньо в піч, з низьким – на попереднє упарювання (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. упарювання — УПА́РЮВАННЯ (ВПА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. упа́рювати.  Словник української мови в 11 томах