упарювати

упа́рювати

(впарювати), -юю, -юєш, недок., упарити (впарити), -рю, -риш, док., перех.

1》 Піддавати дії пари, окропу з метою розм'якшення, доведення до готовності (перев. страву).

|| Зменшувати кількість, об'єм чого-небудь, випаровуючи рідину.

2》 розм. Доводити до потіння тяжкою роботою, надмірним напруженням і т. ін.

Значення в інших словниках

1. упарювати — упа́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упарювати — УПА́РЮВАТИ (ВПА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПА́РИТИ (ВПА́РИТИ), рю, риш, док. 1. що. Піддавати дії пари, окропу з метою розм'якшення, доведення до готовності (перев. страву); // Зменшувати кількість, об'єм чого-небудь, випаровуючи рідину.  Словник української мови у 20 томах
3. упарювати — УПА́РЮВАТИ (ВПА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПА́РИТИ (ВПА́РИТИ), рю, риш, док., перех. 1. Піддавати дії пари, окропу з метою розм’якшення, доведення до готовності (перев. страву); // Зменшувати кількість, об’єм чого-небудь, випаровуючи рідину. 2. розм.  Словник української мови в 11 томах