Орфографічний словник української мови

упарювати

упа́рювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. упарювати — УПА́РЮВАТИ (ВПА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПА́РИТИ (ВПА́РИТИ), рю, риш, док. 1. що. Піддавати дії пари, окропу з метою розм'якшення, доведення до готовності (перев. страву); // Зменшувати кількість, об'єм чого-небудь, випаровуючи рідину.  Словник української мови у 20 томах
  2. упарювати — (впарювати), -юю, -юєш, недок., упарити (впарити), -рю, -риш, док., перех. 1》 Піддавати дії пари, окропу з метою розм'якшення, доведення до готовності (перев. страву). || Зменшувати кількість, об'єм чого-небудь, випаровуючи рідину. 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упарювати — УПА́РЮВАТИ (ВПА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПА́РИТИ (ВПА́РИТИ), рю, риш, док., перех. 1. Піддавати дії пари, окропу з метою розм’якшення, доведення до готовності (перев. страву); // Зменшувати кількість, об’єм чого-небудь, випаровуючи рідину. 2. розм.  Словник української мови в 11 томах