Словник української мови у 20 томах

упертющий

УПЕРТЮ́ЩИЙ (ВПЕРТЮ́ЩИЙ), а, е. розм.

Дуже впертий.

Володька й на мить не сумнівається, що примусить їх снити іншими снами, виб'є з їх упертющих голів шкідливі оті сновидіння (А. Дімаров).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. упертющий — див. упертий  Словник синонімів Вусика