упертющий
УПЕРТЮ́ЩИЙ (ВПЕРТЮ́ЩИЙ), а, е. розм.
Дуже впертий.
Володька й на мить не сумнівається, що примусить їх снити іншими снами, виб'є з їх упертющих голів шкідливі оті сновидіння (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)УПЕРТЮ́ЩИЙ (ВПЕРТЮ́ЩИЙ), а, е. розм.
Дуже впертий.
Володька й на мить не сумнівається, що примусить їх снити іншими снами, виб'є з їх упертющих голів шкідливі оті сновидіння (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)