упертість

УПЕ́РТІСТЬ (ВПЕ́РТІСТЬ), тості, ж.

Властивість за знач. упе́ртий¹.

Упертість зятя й сестри того дня трохи роздратувала його нерви (І. Нечуй-Левицький);

Мені вдавалось, що найкраще буде, коли Волинчук, переборовши дрібне самолюбство й упертість, сам визнає свою помилку (С. Журахович);

– Сказав – не піду, доки не заплатите, що слід, – заявив з настирливою впертістю колишній мірошник (А. Шиян);

Павло Чкалов намагався виховати в хлопця характер, спостережливість, гостре око, допитливий та ясний розум і, насамперед, упертість (О. Ільченко);

Андрій послухав-послухав і облишив свою упертість (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. упертість — упе́ртість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. упертість — Запеклість, завзяття, наполегливість, настирливість, стійкість, затятість, непоступливість; п! ВПЕРТИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. упертість — (впертість), -тості, ж. Властивість за знач. упертий I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упертість — Упе́ртість, -тости, -тості, -тістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. упертість — УПЕ́РТІСТЬ (ВПЕ́РТІСТЬ), тості, ж. Властивість за знач. упе́ртий¹. Упертість зятя й сестри того дня трохи роздратувала його нерви (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. упертість — Упертість, -тости ж. Упрямство, упорство.  Словник української мови Грінченка