упирак
УПИРА́К, а, ч., діал.
Упир.
Зловорожими, небезпечними вважалися [на Гуцульщині] упирі (“опир”, “упирак”), відьми, вовкулаки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)УПИРА́К, а, ч., діал.
Упир.
Зловорожими, небезпечними вважалися [на Гуцульщині] упирі (“опир”, “упирак”), відьми, вовкулаки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)