уплітати
УПЛІТА́ТИ¹ (ВПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. УПЛЕСТИ́ (ВПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., що, розм.
перен. Їсти швидко, зі смаком, жадібно, багато; уминати.
Молодий архітектор уплітав добре після купання, мов за себе кидав, але сидів мовчуном, розмову не підтримував, хоч мав би знати, як належить поводитись у товаристві (О. Гончар).
УПЛІТА́ТИ² див. впліта́ти¹.
Словник української мови (СУМ-20)