Словник синонімів української мови

уплітати

ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перестала (Мір'єм) вплітати в коси святі амулети (М. Коцюбинський); Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Т. Шевченко).

ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) (вкладати що-небудь у рідину або щось м'яке), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАНУ́РЮВАТИ, ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (у вовну, волосся). — Док.: встроми́ти (устроми́ти), вткну́ти (уткну́ти), зану́рити, вплести́ (уплести́). Закачала (рукав) аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський); Вткнувши голову в подушку, гірко плакала (Ольга) (Я. Галан); Він занурював пальці в гарячий сипучий пісок (О. Донченко); Потім вони обоє, занурюючи великі житні скибки в мед, полуднують (Є. Гуцало); Заятчук.. вплітає руку в задичавлений волоссям низ обличчя (М. Стельмах).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. уплітати — упліта́ти 1 дієслово недоконаного виду плетучи, робити яку-небудь річ розм. упліта́ти 2 дієслово недоконаного виду плетучи, увивати що-небудь у щось  Орфографічний словник української мови
  2. уплітати — див. їсти; тікати  Словник синонімів Вусика
  3. уплітати — УПЛІТА́ТИ¹ (ВПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. УПЛЕСТИ́ (ВПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., що, розм. перен. Їсти швидко, зі смаком, жадібно, багато; уминати.  Словник української мови у 20 томах
  4. уплітати — I (вплітати), -аю, -аєш, недок., уплести (вплести), -ету, -етеш, док., перех., розм. Плетучи, виготовляти, робити яку-небудь річ. II див. вплітати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уплітати — УПЛІТА́ТИ¹ (ВПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПЛЕСТИ́ (ВПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., перех., розм. Плетучи, виготовляти, робити яку-небудь річ. Батога з піску не вплетеш (Сл. Гр.). УПЛІТА́ТИ² див. впліта́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
  6. уплітати — Уплітати, -таю, -єш сов. в. уплести, -ту, -теш, гл. 1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники. Шевч. 494. 2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш. Ном. № 5259.  Словник української мови Грінченка