уподоблення
УПОДО́БЛЕННЯ (ВПОДО́БЛЕННЯ), я, с.
Дія за знач. уподо́бити і уподо́битися.
Світ мудрості, світ Софії мислився як уподоблення нижчого вищому (з наук. літ.);
Кінцевою метою такого життя є вподоблення Господу нашому Ісусу Христу (з рел.-церк. літ.);
Уподоблення першопочатку особливій природнiй стихiї, що доступна чуттувому прийняттю, продовжує традицiї саме мiфологiчного опису (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)