уподібнювати
УПОДІ́БНЮВАТИ (ВПОДІ́БНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОДІ́БНИТИ (ВПОДІ́БНИТИ), ню, ниш, док., кого, що, кому, чому, до кого – чого.
1. Робити подібним до кого-, чого-небудь.
Жива народна мова дуже часто незнані слова уподібнює до слів добре знаних (І. Огієнко).
2. Прирівнювати до когось, чогось.
В поемі “Кавказ” Шевченко уподібнює народ легендарному Прометеєві (О. Корнійчук);
Для дитини центр всесвіту – вона сама, і все навколо себе вона схильна уподібнювати собі (з наук. літ.);
Міра приходить разом з усвідомленням механізмів життя, разом з усвідомленням їх несправедливості, через бажання вподібнити світ собі самому (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)