упокоєність
УПОКО́ЄНІСТЬ (ВПОКО́ЄНІСТЬ), ності, ж.
Стан за знач. упоко́єний.
Звечора село укрилося чорним безхмарним небом, впокоєністю (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)УПОКО́ЄНІСТЬ (ВПОКО́ЄНІСТЬ), ності, ж.
Стан за знач. упоко́єний.
Звечора село укрилося чорним безхмарним небом, впокоєністю (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)