упокоєння

УПОКО́ЄННЯ (ВПОКО́ЄННЯ), я, с.

Дія за знач. упоко́їти.

З книжкою в руці високо на подушках, в блаженному впокоєнні, спала Стефа (Г. Колісник);

Опис упокоєння Божої матері багато в чому нагадує давньоросійське сказання про смерть богині Кібели (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. упокоєння — (впокоєння), -я, с. Дія за знач. упокоїти(ся) (впокоїти(ся)).  Великий тлумачний словник сучасної мови