упокоєння

упоко́єння

(впокоєння), -я, с.

Дія за знач. упокоїти(ся) (впокоїти(ся)).

Значення в інших словниках

1. упокоєння — УПОКО́ЄННЯ (ВПОКО́ЄННЯ), я, с. Дія за знач. упоко́їти. З книжкою в руці високо на подушках, в блаженному впокоєнні, спала Стефа (Г. Колісник); Опис упокоєння Божої матері багато в чому нагадує давньоросійське сказання про смерть богині Кібели (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах