упокоєння
упоко́єння
(впокоєння), -я, с.
Дія за знач. упокоїти(ся) (впокоїти(ся)).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упокоєння — УПОКО́ЄННЯ (ВПОКО́ЄННЯ), я, с. Дія за знач. упоко́їти. З книжкою в руці високо на подушках, в блаженному впокоєнні, спала Стефа (Г. Колісник); Опис упокоєння Божої матері багато в чому нагадує давньоросійське сказання про смерть богині Кібели (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах