1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упокоєний

упоко́єний

(впокоєний), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до упокоїти (впокоїти).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упокоєний — упоко́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. упокоєний — УПОКО́ЄНИЙ (ВПОКО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упоко́їти. І лежатиме баба Наталка, упокоєна, затихла навіки посеред прибраної по-святковому хати (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах