упоминатися
УПОМИНА́ТИСЯ (ВПОМИНА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПІМНУ́ТИСЯ (ВПІМНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док., діал.
1. Нагадувати, домагаючись чого-небудь.
Вже хоч і грошей не буде – зможуть обійтися. А як хто упімнеться за борг, – відкладуть до найближчого місяця (А. Крушельницький).
2. Турбуватися за кого-, що-небудь.
– Та нащо його, того посла? – запитала Якимиха. – Нащо! – Аби ставав за народом, аби за свій нарід упоминався (Н. Кобринська);
– Немає кому впімнутися за бідним селянином (І. Франко);
– Хіба люди не мають права упімнутися про своє? (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)