упоминати
УПОМИНА́ТИ (ВПОМИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПІМНУ́ТИ (ВПІМНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал.
1. кого і без прям. дод. Нагадувати, застерігати.
– Панно Наталю, доктор Обринський стоїть через вас у воді, а ви ферментуєте! – упімнув удруге доктор Роттер роздразнено (О. Кобилянська);
Священик на казані вас упоминає, бо вам призначено нарід рятувати (Р. Іваничук).
2. кого. Умовляти.
– Тихо, “чада”, тихо... незадовго створю [відчиню] вам, – упоминає нанашко Кметик школярів (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)