упоминати

УПОМИНА́ТИ (ВПОМИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПІМНУ́ТИ (ВПІМНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал.

1. кого і без прям. дод. Нагадувати, застерігати.

– Панно Наталю, доктор Обринський стоїть через вас у воді, а ви ферментуєте! – упімнув удруге доктор Роттер роздразнено (О. Кобилянська);

Священик на казані вас упоминає, бо вам призначено нарід рятувати (Р. Іваничук).

2. кого. Умовляти.

– Тихо, “чада”, тихо... незадовго створю [відчиню] вам, – упоминає нанашко Кметик школярів (С. Ковалів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упоминати — Упомина́ти: — вговорювати, вмовляти [II] — нагадувати, наказувати, умовляти [2,XIII] — намовляти, вговорювати [IV] — умовляти, нагадувати [30] — умовляти; [V] — заклик, закликати когось краще поводитися, чогось вже більше не робити і... Словник з творів Івана Франка
  2. упоминати — упомина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. упоминати — 1. (забуте) нагадувати, нагадати, понагадувати, пригадувати, пригадати, попригадувати, попереджувати, попередити 2. це див. урезонювати хохл. (напомінать) пригадувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. упоминати — Попереджувати, застерігати Словник застарілих та маловживаних слів
  5. упоминати — (впоминати), -аю, -аєш, недок., упімнути (впімнути), -ну, -неш, док., діал. 1》 перех. і неперех. Нагадувати, застерігати. 2》 перех. Умовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. упоминати — УПОМИНА́ТИ (ВПОМИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПІМНУ́ТИ (ВПІМНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал. 1. перех. і неперех. Нагадувати, застерігати. — Панно Наталю, доктор Обринський стоїть через вас у воді, а ви ферментуєте!... Словник української мови в 11 томах
  7. упоминати — Упоминати, -наю, -єш сов. в. упімнути, -ну, -неш, гл. Напоминать, напомнить, предостерегать, предостеречь кого. Словник української мови Грінченка