упоминати
Упомина́ти:
— вговорювати, вмовляти [II]
— нагадувати, наказувати, умовляти [2,XIII]
— намовляти, вговорювати [IV]
— умовляти, нагадувати [30]
— умовляти; [V]
— заклик, закликати когось краще поводитися, чогось вже більше не робити і т. ін [VII]
— заклик, закликати, перестерігати когось краще поводитися, чогось уже більше не робити і т. ін.; [VI]
— Упоминати значить перестерігати, попереджати (пор. словник Желехівського, т. II, стор. 1013): «Я тебе вже не раз заривав, остерігав, упоминав, а ти ні та й ні» (228); воно пояснене не зовсім вдало «намовляти, вговорювати» (540). [MО,IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упоминати — упомина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- упоминати — 1. (забуте) нагадувати, нагадати, понагадувати, пригадувати, пригадати, попригадувати, попереджувати, попередити 2. це див. урезонювати хохл. (напомінать) пригадувати Словник чужослів Павло Штепа
- упоминати — УПОМИНА́ТИ (ВПОМИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПІМНУ́ТИ (ВПІМНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал. 1. кого і без прям. дод. Нагадувати, застерігати. – Панно Наталю, доктор Обринський стоїть через вас у воді, а ви ферментуєте!... Словник української мови у 20 томах
- упоминати — Попереджувати, застерігати Словник застарілих та маловживаних слів
- упоминати — (впоминати), -аю, -аєш, недок., упімнути (впімнути), -ну, -неш, док., діал. 1》 перех. і неперех. Нагадувати, застерігати. 2》 перех. Умовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упоминати — УПОМИНА́ТИ (ВПОМИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПІМНУ́ТИ (ВПІМНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал. 1. перех. і неперех. Нагадувати, застерігати. — Панно Наталю, доктор Обринський стоїть через вас у воді, а ви ферментуєте!... Словник української мови в 11 томах
- упоминати — Упоминати, -наю, -єш сов. в. упімнути, -ну, -неш, гл. Напоминать, напомнить, предостерегать, предостеречь кого. Словник української мови Грінченка