упокорити
упокорити (13) < польськ. upokorzyć — принизити [MО,V]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упокорити — упоко́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- упокорити — УПОКО́РИТИ див. упоко́рювати. Словник української мови у 20 томах
- упокорити — див. упокорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упокорити — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- упокорити — УПОКО́РИТИ див. упоко́рювати. Словник української мови в 11 томах
- упокорити — Упоко́рити, -ся см. упокорювати, -ся. Словник української мови Грінченка